BLOCKCHAIN AS THE NEWEST FINANCIAL INSTITUTION: PROCESSES, STRATEGIES, TECHNOLOGIES AND PRACTICE OF APPLICATION IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION OF ECONOMY

У статті описується процес становлення та розвитку цифрової економіки й розглядаються зміни, що відбуваються в результаті цього, у різних секторах та сферах суспільного життя. Автори стверджують, що у роботі фінансових інститутів сьогодні неабияка роль належить такій новітній технології як Blockchain, що концентрує свої зусилля навколо торгівлі фінансовими активами. Разом з тим, Blockchain здатен змінити екосистему платежів шляхом підвищення ефективності фінансових операцій по всьому світу. Для фінансових інститутів використання технології Blockchain також має свої переваги, зокрема створюється можливість поліпшити операційну ефективність в ході здійснення транскордонних переказів в режимі реального часу. Автори розглядають три стадії розвитку технології Blockchain, а етапи його становлення висвітлюються в часовому розрізі Blockchain-технології, починаючи з 2014 й до 2025 року. У статті доводиться, що Blockchain являє собою багатофункціональну і багаторівневу інформаційно-комунікаційну технологію, яка має на меті зробити облік різних активів надійним та миттєво доступним для кожного. До принципів побудови та роботи Blockchain автори відносять мережеву цілісність, розподіл навантаження, цінність як стимул, конфіденційність та захищеність прав, безпеку. Найперспективнішою сферою впровадження Blockchain визнано фінансову. Розглядаються декілька можливих варіантів застосування технології розподіленого реєстру в додатках Blockchain в розрізі класів та сфер застосування. У статті досліджено моделі електронної комерції, в яких використовується технологія Blockchain. Так, модель B2B є типовим базисом для формування цифрової платформи, яка забезпечує можливість он-лайн закупівлі товарів, послуг і робіт одним бізнесом у іншого бізнесу. Модель B2С найчастіше втілюється в цифрових платформах, які діють за логікою Інтернет-магазину. Модель B2G реалізує в цифрових платформах для здійснення державних закупівель. Модель C2B передбачає створення цінності з боку клієнтів для бізнесу. Модель C2С представлена цифровими платформами спільного споживання, а також продажем товарів споживачами один одному. Модель C2G передбачає взаємодію домогосподарств з органами державної влади. Модель G2B реалізується через цифрові платформи з надання державних послуг для бізнесу. Модель G2C передбачає взаємодію домогосподарств з органами державної влади. Модель G2G передбачає комунікацію між державними закладами та часто реалізується в контексті електронного уряду.