Антибіотикорезистентність нозокоміальних штамів Pseudomonas aeruginosa в хірургічних стаціонарах України: результати багатоцентрового дослідження (2011-2015 рр.)

Мета роботи — вивчити антибіотикорезистентність клінічних штамів Pseudomonas aeruginosa, виді- лених у пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні стаціонари у різних регіонах України. Матеріали і методи. Досліджено 279 620 клінічних штамів P. aeruginosa, виділених від пацієнтів, госпіталізованих у 2011—2015 рр. у хірургічні відділення 42 багатопрофільних стаціонарів у 24 областях України, а також у м. Києві. Вивчено чутливість штамів P. aeruginosa до 36 антибіотиків (пеніцилін, ампіцилін, амоксицилін, оксацилін, ампіцилін/сульбактам, амоксицилін/клавуланат, цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефоперазон, цефотаксим, цефтріаксон, цефтазидим, цефепім, іміпенем, меропенем, гентаміцин, амікацин, тобраміцин, нетилміцин, еритроміцин, кларитроміцин, азитроміцин, лінкоміцин, кліндаміцин, тетрациклін, доксициклін, ванкоміцин, рифампіцин, офлоксацин, левофлоксацин, ломеф- локсацин, гатифлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин, норфлоксацин) відповідно до рекомендацій Національного комітету США з клінічних лабораторних стандартів. Результати та обговорення. У хірургічних стаціонарах України 39,6 % штамів P. aeruginosa виявили резистентність до всіх досліджених антибіотиків. Найактивнішими щодо штамів P. aeruginosa були меропенем, тобраміцин, іміпенем та левофлоксацин. Високий рівень резистентності спостерігали до пеніциліну (66,6 %), еритроміцину (60,3 %), рифампіцину (58,2 %), тетрацикліну (56,8 %), азитроміцину (54,6 %), амоксициліну (53,8 %), цефалексину (52,4 %), ампіциліну/сульбактаму (51,2 %), кларитроміцину (51,0 %) та пефлоксацину (50,4 %). Висновки. Антибіотикорезистентність нозокоміальних штамів P. aeruginosa в досліджених стаціонарах є серйозною терапевтичною та епідеміологічною проблемою. Найбільшою активністю до нозокоміальних штамів P. aeruginosa характеризуються іміпенем та меропенем. З огляду на постійні зміни рівня резистентності нозокоміальних штамів P. aeruginosa в регіонах України необхідно у кожному стаціонарі здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків і на підставі отриманих даних розробити лікарняний формуляр антибіотиків. Тактику використання антибіотиків у кожному хірургічному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних резистентності до протимікробних препаратів. Необхідно організувати систему епідеміологічного нагляду за мікробною резистентністю на локальному, регіональному та національному рівнях.