Мета – дослідити вплив генотипів спаржі лікарської і способів вирощування (під укриттями тунельного типу з агроволокна та мульчування ґрунту соломою злакових культур) на динаміку відростання спаржі зеленої для розробки тривалого конвеєра виробництва свіжої продукції. Методи досліджень: візуальний – для проведення фенологічних досліджень; статистичний – для оцінки даних. Результати. Існування різних ніш виробництва Asparagus officinalis L., свідчить про необхідність застосування широкого спектру елементів технології під час вирощування спаржі зеленої із підбором адаптованих до умов вирощування генотипів та різноманітних прийомів регулювання її росту і розвитку. Для розробки стабільного конвеєра виробництва спаржі зеленої проводили оцінку динаміки відростання 23 гібридів спаржі лікарської на полігоні екологічної випробування в умовах континентального клімату. Регулювання термінів надходження продукції проводили шляхом вирощування районованих гібридів F1 різних строків відростання за мульчування насаджень соломою та укриттям їх агроволокном. За результатом трьохрічних фенологічних спостережень виділено ранні, середні і пізні гібриди, різниця між строками їх відростання становить 7‑10 діб. Масове відростання ранніх гібридів розпочиналось за САТ 180‑250 С, середніх 270‑350 С, пізніх 420‑480 С. Висновки. За результатом оцінки 23 гібридів спаржі лікарської виділено генотипи різних строків відростання. За їх використання тривалість конвеєру надходження спаржі зеленої в умовах Лісостепової зони України становить 11 тижнів за помірних і 9 тижнів за високих середньодобових температур під час сезону збору продукції. Укриття рослин ранніх гібридів агроволокном та мульчування ґрунту пізніх гібридів соломою злакових культур дозволяє подовжити сезон збору спаржі зеленої свіжої на 20‑25 діб.