ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНЮ ТА ВОДНЕВМІСНИХ ДОБАВОК ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ СО2 І ПОКРАЩЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДОМЕННОЇ ПЛАВКИ

Вступ. Глобальне потепління наразі є однією з найважливіших проблем людства, домінуючою причиною якого є антропогенний фактор — суттєве збільшення кількості парникових газів. Зважаючи на вкрай негативні наслідки цього процесу в майбутньому 195 країн світу, серед яких і Україна, у 2015 р. ратифікували Паризьку угоду щодо клімату, яка зобов’язує зменшити викиди СО2, зокрема, в металургії, де ці показники надвисокі — у світі — 6 %, в Україніна початок 2022 р. — 26 %.Проблематика. За прогнозами Міжнародного Енергетичного Агентства до 2050 р. доменне виробництво буде домінуючою ланку у сталеварінні з тепловим коефіцієнтом корисної дії понад 90 %. Впровадження нових технологій одержання сталі може призвести до зменшення традиційного способу виробництва сталі на 50 % до 2050 року лишеза умови значних інвестицій.Мета. Дослідження впливу використання водневмісного палива в доменній печі на емісію діоксиду вуглецю татехніко-економічні показники доменної плавки.Матеріали й методи. Для оцінки потенціалу використання водню та водневмісного палива в доменній печі на викиди СО2 та техніко-економічні показники доменної плавки виконано розрахунки з використанням розробленої в Інституті чорної металургії НАН України математичної моделі повного енергетичного балансу доменної плавки.Результати. Виконано аналіз та встановлено закономірності впливу водню та водневмісних паливних добавок на рівень викидів СО2 та показники роботи доменної печі — виробництво чавуну, витрату коксу, вихід вторинних енергоресурсів. Визначено критичні витрати паливних добавок, за яких очікується досягнення повного відновлення заліза непрямим шляхом. Визначено коефіцієнт заміни коксу коксовим газом та воднем.Висновки. Доведено ефективність використання водню та водневмісного палива окремо та спільно з пиловугільним паливом, що є перспективним шляхом, який дозволить раціонально підходити до вибору режиму роботи доменної печі з точки зору екологічності (зниження викидів СО2) та економічної доцільності.