Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування

Резюме Харчова алергія є актуальною проблемою охорони здоров’я. З 1990-х років захворюваність на харчову алергію зростає. В статті надані основні фактори, що сприяють виникненню харчової алергії: гігієнічна гіпотеза; ефект сиблінгів; теорія подвійного впливу алергену та ін. Мікробіом кишківника відіграє певну роль у патогенезі та перебігу харчової алергії. Пацієнти з харчовою алергією мають відмінні кишкові мікробіоми порівняно зі здоровими людьми з контролю. Розвитку харчової алергії передує дисбаланс мікробної екосистеми кишківника. Дієта, пробіотики, пребіотики, симбіотики та перенесення фекальної мікробіоти є потенційними мікробними терапевтичними засобами для профілактики та лікування харчової алергії. Розглядаються захворювання та синдроми, асоційовані з харчовою алергією. Надаються основні методи діагностики харчової алергії: шкірні прик-тести, лабораторні сироваткові тести, оральний провокаційний тест. Обговорюється зміна уявлень щодо лікування харчової алергії: лікування харчової алергії різними методами специфічної імунотерапії замість уникання алергенних продуктів. FDA вже затвердила використання оральної імунотерапії алергії на арахіс за допомогою алергену AR101 Палфорзія. В статті також наводяться можливості застосування основних фармакопрепаратів для медикаментозного лікування харчової алергії, зокрема омалізумабу. Пацієнти з харчовою алергією повинні завжди мати при собі ін’єкційний пристрій з епінефрином, що є основою фармакотерапії при анафілаксії.